чорнило
ЧОРНИ́ЛО, а, с.
1. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання; атрамент.
В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (М. Коцюбинський);
За столом сиділа Якимова сестра Тетяна – школярка – і старанно виводила на великім аркуші бузиновим чорнилом – Давидову передовицю переписувала (А. Головко);
Сучасне чорнило – це водні розчини різних синтетичних барвників майже всіх кольорів веселки з домішкою гліцерину тощо (з газ.);
* У порівн. У хаті стає темно і тихо. Хлопець широко розплющеними очима вдивляється в темряву .. Ось у чорній, як чорнило, пітьмі виразно біліє борода його... (М. Коцюбинський).
2. жарг. Дешеве червоне вино низької якості.
Так! Зіп'явся! Пиво – пріч! Давай плодовигідне! Чорнило давай! Я ще погуляю! (А. Крижанівський);
Докотився чоловік, як то кажуть, до краю. Почав збирати пляшки в під'їздах і на смітниках, щоб купити на похмілля “чорнила” (з газ.).
△ (1) Симпати́чне (безба́рвне) чорни́ло – прозора або трохи підфарбована рідина, що використовується в криптографії.
Значення в інших словниках
- чорнило — (для писання) атрамент. Словник синонімів Полюги
- чорнило — Атрамент. Словник синонімів Караванського
- чорнило — чорни́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чорнило — чорни́ло вул. дешеве, неякісне кріплене вино (Лучук) (ср, ст)||шмурдяк Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чорнило — А, с. Дешеве погане вино. Приблизно семеро молодих людей родом із Мідних Бук у ніч дня Всіх Святих сиділи за коледжем, пили вино чорнильного типу «Золота осінь» (більш відоме в народі як «Зося») і свистіли у вікна дівчачого гуртожитку (Л. Дереш) Словник сучасного українського сленгу
- чорнило — (-а) с.; крим., мол., жрм; жарт.-ірон. Дешеве червоне вино низької якости. — Ех! — відкоркував чергову пляшку "чорнила". — Якби я не послав з перепою до трахнутої матері декана, то нічого не було б і цього разу! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 668; ПСУМС, 78. ЯБМ, 2, 529. Словник жарґонної лексики української мови
- чорнило — -а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання. Симпатичне (безбарвне) чорнило — прозора або трохи підфарбована рідина, що використовується в криптографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорнило — ЧОРНИ́ЛО (розчин певного барвника, призначений для писання), АТРАМЕ́НТ заст. (Катря:) Та що ото ти робиш там, Панасе? Нащо ти розляпуєш чорнило? (С. Васильченко); Чорнильниця підплигнула, перекинулась, і фіолетовий атрамент залив програму (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
- чорнило — Чорни́ло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чорнило — ЧОРНИ́ЛО, а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (Коцюб. Словник української мови в 11 томах