чорний

ЧО́РНИЙ, а, е.

1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий.

Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (І. Нечуй-Левицький);

Поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (М. Коцюбинський);

– Давай нам [листівки], – звернувся Валентин до Лялі, – ми розмножимо з Борисом. У мене є чорна туш (О. Гончар);

Павло, уже одягнутий – в чорному елегантному костюмі, в накрохмаленому комірці, – не одразу озвавсь на Чумакові слова (А. Головко);

Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра);

* Образно. На горбах, мов чорні дерева, стояли хуторяни й дивилися, як ми спроваджуємося на нове помешкання. Над ними пропливали сірі опухлі хмари, а попід хмарами розквітали чорні троянди вороння. Їхній похмурий вигляд не віщував нічого доброго, дивилися мовчки, не рухаючись (Ю. Винничук);

// В одязі такого кольору.

Трохи згодом у дверях показалася чорна баба з ціпком у руках (М. Коцюбинський);

// Який має шерсть, пір'я такого кольору.

До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка з червоним півнем (Марко Вовчок);

І яких тільки корів тут немає! І руді, й чорні, і чисті, й з плямами... (Г. Хоткевич);

Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (М. Коцюбинський);

// нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв.

Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Т. Шевченко);

Поховали Галю і чорну над нею могилу висипали (Марко Вовчок);

Запорожці Демид Затуливітер і Лаврін Жереб стискали свої чорні брови, і від гордого хвилювання сльози набігали їм на очі (О. Довженко);

[Дмитро:] Вислухайте мене. [Кряж:] Нема про що мені говорити з тобою... Ти чорним круком залітаєш в мою оселю, і тільки горе залишається після тебе... (М. Зарудний);

// у знач. ім. чо́рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого кольору.

[Олена:] Одягнуся в чорне, – піду в черниці запишуся (С. Васильченко);

Ходи у чорному – люди кажуть ледащиця, ходи в білому (кажуть) – чепуриця (прислів'я);

// у знач. ім. чо́рні, них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих.

У розв'язанні шахових триходових задач треба проаналізувати всі основні варіанти, тобто такі, де в чорних є активний захист від мата (з газ.).

2. Темний, темніший порівняно із звичайним кольором.

Обличчя в нього було сухе, як кістка, жовте – аж чорне (Панас Мирний);

– Діду, а чого на Місяці такі чорні плями? (М. Стельмах);

// Не осяяний світлом, темний.

Вони стрепенулись і витріщеними очима уп'ялись у чорні шибки, в які лізли з саду обліплені снігом гіллячки дерев (М. Коцюбинський);

У чорні смолисті вікна дріботів дощ (О. Гончар);

// Непроглядний, густий, темний (про хмару, дим, воду і т. ін.).

Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Т. Шевченко);

Навкруги чорне страшне море, безодня води й гніву (Ю. Яновський);

В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору, а через те сутінь по кутках здається зовсім чорною (Леся Українка);

Чорний дощ періщив у шибки, гуркотів од вітру бляшаний дах, і від цього в освітленій кімнаті було ще затишніше (О. Гончар);

Сонце заходило червоно, на вітер; на тлі вечірньої заграви чітко вимальовувався хутір Вишневий, кострище заходу поступово гасло, із степу вже підкочовувала густа і чорна, як вода у весняну ніч, темрява (Григорій Тютюнник);

// Затемнений (про скло).

У жовтому чесучевому піджаку, в чорних окулярах і без шапки височів серед пінного прибою квітів батько (Ю. Смолич);

// Огорнутий, оповитий темрявою, дуже темний, похмурий.

Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (І. Франко);

Раїса задивилась, як курився над землею, немов дим, білий пісок і пеленою закривав далеку смугу чорного бору (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. чо́рна, ної, ж., розм. Те саме, що в'язни́ця.

Мотря майнула аж у волость. Чіпки вже не застала: посадили в чорну (Панас Мирний);

// Вигот. із темного, житнього борошна.

Сідає й Грицько коло Чіпки, розв'язує свою торбу, виймає з неї сухарі – чорні, як земля, і снідають обидва разом (Панас Мирний);

Тяжкий корчунок. Тяжко добувати той чорний кусень хлібиська. А хочеш петльованика мати, так уже добре лоба гостри (У. Самчук);

// Темноволосий і смуглий; чорнявий.

Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Леся Українка);

За кущами ліщини стоїть Варчукова бричка, а на лискучих спинах вороних грають місячні смуги. З-за коней підводяться сухий, чорний, мов циган, Варчук і широкоплечий, оторочений волохатим колесом волосся Ларіон Денисенко (М. Стельмах);

// Темний від загару, засмаглий на сонці.

Надвечір тільки повернув [Кирило] втомлений, чорний од сонця, як циган, з руками, повними квітів (М. Коцюбинський);

Повернувся [Остап] аж восени. Чорний од смаги й худий (А. Головко);

// Темношкірий (як ознака раси).

Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (І. Нечуй-Левицький);

Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка);

// у знач. ім. чо́рні, них, мн. Про людей, які належать до цієї раси.

Знайшовся голос, що на цілий світ Промовив: чорні! білі! жовтолиці! Гуртуйтеся під прапором одним! (М. Рильський);

– Всім народам – білим, і чорним, і жовтим – посилаємо сьогодні свій революційний привіт з червоного Скадовська – розпалено гукає вона через голови людей кудись, здається, аж за горизонт (О. Гончар);

// у знач. ім. чо́рний, ного, ч.; чо́рна, ної, ж., розм. Негр, негритянка.

3. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін.

– Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні, – бувало командує [Кирило] (Панас Мирний);

По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках, а нарешті, по залізних лопатах та всяких робочих струментах, що визирали крізь полудрабки, можна було пізнати, що то робітники (М. Коцюбинський);

Ми в'їхали у передмістя. Чорні, закурені стояли там будинки, суворі та не пишні (Леся Українка);

// Не випраний; нечистий.

– Який став тепер [Гриць]! Сором межи люди показатися: та він і в неділю в чорній сорочці (Л. Мартович);

Перед ним стояли люди в чорних, як сажа, сорочках (І. Нечуй-Левицький);

Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати. Білизна була чорна, пахла землею, димами, і в Орисі стискалось серце, коли вона принюхувалась до неї (Григорій Тютюнник).

4. Підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний із виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю).

Вихованиці [вихованки] жили у неї в селі і .. робили безплатно всю чорну роботу сільських куховарок, наймичок та робітниць (І. Франко);

Кульжан цілими днями тягала тепер з річки бурдюки води, місила босими ногами гній для кизяків і робила всю важку чорну роботу (З. Тулуб);

// Який потребує багато сил, витривалості тощо; копіткий.

Я тямлю, що справа наша вимагає іншої служби від мене. Але й “чорна робота” редакційна теж не загожує [загоджує] (Леся Українка).

5. Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.).

Раїса .. поторсала колодкою на дверях од чорних сіней – нікого й нічого (М. Коцюбинський);

На чорній кухні, де жили дівчата, Уляна Григорівна ще раз наказала Малашці годувати козака досхочу і нічого для нього не шкодувати (С. Добровольський).

6. спец. Необроблений або оброблений частково, начорно.

Чорна гайка.

7. заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний.

І почав чорний люд розходитись. Замовкли й музики, затихли й скоки, і веселі гопаки по полю (П. Куліш);

Хіба не чує кожного дня княгиня Ольга, що чорні люди чинять татьбу й розбої на її дворах, переорюють межі її земель, .. потай б'ють бобрів на гонах, звіра в лісах, рибу в княжих ріках (С. Скляренко).

8. перен. Важкий, безпросвітний, безрадісний; пов'язаний із труднощами, незгодами, бідою, горем.

Біг він до дівчини – чорна туга з ним... Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився – треба! (Марко Вовчок);

[Кассандра:] Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю (Леся Українка);

Ні, я знаю, чом нудьгую, Ні, я знаю, звідки сум: То розлука, зла гадюка, – Вся причина чорних дум (А. Кримський);

Жартує чоловік та сміється, нібито й хвороби в нього ніякої .. Що вже з нього було б, коли б ото кістки не боліли, коли б чорна жура не сушила весь час голови? (Ю. Збанацький);

Здається, треба втішатися чоловікові, але замість радості надбання чорна гризота судомить душу Терентія (М. Стельмах);

З телячих вагонів виглядали вояки з виразом чорної безнадії, немовби їх завезли на шибеницю (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Я пам'ятаю чорний жах, як ніч гриміла горобина... Ти партизанкою в степах за сонце билась, Україно! (В. Сосюра);

– І від тебе вже другий місяць немає жодної звістки? Я стала боятись листоноші – а може, чорний лист несе? (П. Панч);

І раптом горе, чорне та безкрає, його притисло важко, як гора (С. Голованівський);

* Образно. І через край переливається в палатах стогін – чорний, смердючий. І вовтузяться люди й шукають виходу, ніби пацюки, що попали в раковину з рідким калом (М. Хвильовий);

// Нахмурений, занепокоєний, сумний.

Командир чорніший ночі. Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко);

// Згубний, виснажливий (про хворобу).

Чорна віспа;

// Кризовий.

Чорна п'ятниця;

Чорний понеділок.

9. перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині.

Руки білі, а сумління чорне (прислів'я);

– Попи співають і чорними устами хвалять Господа Бога, а на ризах в них кров... людська кров... (М. Коцюбинський);

[Мессія:] Ти не наводь обмови зайвої на власну душу, – такою чорною вона не може бути (Леся Українка);

– Ви ще почуєте ім'я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик).

10. перен. Вкрай ворожий, реакційний.

Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум'я правди, що палало в трудах Сєченова, Павлова, Менделєєва, Тимірязєва, і імена цих і інших геніальних учених супроти волі царських сатрапів стали гордістю світової науки (М. Рильський);

Пісня знайшла своє місце в арсеналі засобів духовного озброєння народних месників, які внесли свій великий вклад у розгром чорних сил фашизму (з наук. літ.);

Яким важким був для українства, скажімо, 1908 рік, рік чорної столипінської реакції (із журн.).

11. перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний.

Два тижні в руднику пройшли, Аж поки “чорні списки” – За ним [К. Є. Ворошиловим] – з Алчевська добрели (Т. Масенко).

12. Уживається як складова частина деяких астрономічних, ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.

Він одійшов од тину і почав никати попід вербами та поміж кущами калини, розгортав кущі чорної смородини, ніби шукав стиглих ягід (І. Нечуй-Левицький);

Горіх чорний придатний для степового лісорозведення (за винятком зони каштанових ґрунтів) (з наук. літ.);

Існує, щоправда, вид павуків – “чорна вдова”, – отрута якого у п'ятнадцять разів сильніша за отруту гримучої змії (з наук.-попул. літ.);

В наш час чорних лебедів як декоративних птахів розводять у багатьох країнах (з наук.-попул. літ.);

Крім коропа, новоселами Кременчуцького моря незабаром стануть чорний амур, товстолобик, різні породи сигових та осетрових риб (з газ.);

Чорний фосфор утворюється з червоного при нагріванні його до 350° під тиском у кілька сот атмосфер (з навч. літ.).

13. заст. Чарівницький, чаклунський, пов'язаний із нечистою силою.

Чорне замовляння.

Чо́рна ікра́ див. ікра́;

Чо́рна ка́ва див. ка́ва¹;

Чо́рна кров див. кров;

Чо́рна меланхо́лія див. меланхо́лія;

Чо́рна моги́ла див. моги́ла;

Чо́рна невдя́чність див. невдя́чність;

Чо́рна піхо́та див. піхо́та;

Чо́рна п'я́тниця див. п'я́тниця;

Чо́рна ра́да див. ра́да;

Чо́рна си́ла див. си́ла;

Чо́рна смерть див. смерть;

Чо́рна хворо́ба див. хворо́ба;

Чо́рне духівни́цтво (духове́нство) див. духівни́цтво;

Чо́рне скло див. скло;

Чо́рний гу́мор див. гу́мор;

Чо́рний двір <�Чо́рне дво́рище> див. двір¹;

Чо́рний дуб див. дуб;

Чо́рний ліс див. ліс;

Чо́рний переді́л див. переді́л¹;

Чо́рний піа́р див. піа́р;

Чо́рний понеді́лок див. понеді́лок;

Чо́рний ри́нок <�Чо́рна бі́ржа> див. ри́нок;

Чо́рний хід див. хід;

Чо́рний хліб див. хліб;

Чо́рний чай див. чай;

Чо́рний шлях див. шлях;

(1) Чо́рний, як смоль – дуже чорний; Чо́рні гриби́ див. гриб;

Чо́рні клобу́ки див. клобу́к;

Чо́рні со́тні див. со́тня;

Чо́рні спи́ски див. спи́сок.△ Абсолю́тно чо́рне ті́ло див. ті́ло;

Натура́льна (чо́рна) ві́спа див. ві́спа;

Чо́рна бля́ха див. бля́ха;

Чо́рна бу́ря див. бу́ря;

Чо́рна діра́ (ді́рка) див. діра́;

Чо́рна кали́на див. кали́на;

Чо́рна металу́ргія див. металу́ргія;

Чо́рна ні́жка див. ні́жка;

Чо́рна скри́нька див. скри́нька;

Чо́рна топо́ля див. топо́ля;

Чо́рне де́рево див. де́рево;

Чо́рний альбумі́н див. альбумі́ни;

Чо́рний мо́чар див. мочарі́;

Чо́рний пар див. пар¹;

Чо́рний по́рох див. по́рох²;

Чо́рний шлам див. шлам;

Чо́рні зе́млі див. земля́;

Чо́рні мета́ли див. мета́л.

◇ Видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне див. видава́ти;

Відпла́чувати / відплати́ти чо́рною невдя́чністю див. відпла́чувати;

Малюва́ти (зобража́ти, зобра́жувати) те́мними (чо́рними) фа́рбами див. малюва́ти;

Наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру див. наганя́ти;

Про (на) чо́рний день (чо́рну годи́ну) див. день;

Світи́ти [го́лим (грі́шним, чо́рним)] ті́лом див. світи́ти;

Те́мна (чо́рна) пля́ма див. пля́ма;

Трима́ти (держа́ти) в чо́рному (найчорні́шому) ті́лі див. трима́ти;

Чо́рна до́ля див. до́ля¹;

Чо́рна злість (зло́ба́) див. злість;

Чо́рна кі́стка див. кі́стка;

[Чо́рна] кі́шка пробі́гла <[Чо́рний] кіт пробі́г> помі́ж (між) див. кі́шка;

Чо́рне ді́ло <�Чо́рна спра́ва> див. ді́ло;

Чо́рне зо́лото див. зо́лото;

Чо́рне сло́во див. сло́во;

Чо́рний во́рон (вороно́к) див. во́рон¹;

(2) Чо́рним по бі́лому, зі сл. написано – цілком чітко, зрозуміло і т. ін.

У Переяславських пактах чорним по білому написано, аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак);

Там [у “Положенні”] чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах);

– Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок).