1. Приповідки або українсько-народня філософія

чорний

З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.

Добре бути молодим та гарним, але погано бути старим і немічним.

І чорні чоботи муляють.

І багаті люди не є щасливими.

Чорний, як галка.

Дуже чорний.

Чорну душу милом не відмиєш.

Лихого чоловіка не зробиш добрим.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорний — (кольору сажі, вугілля) смолистий, аспідний, агатовий. Словник синонімів Полюги
  2. чорний — (- очі) агатовий; (кінь) вороний; (- вікна) темний, неосвітлений; (дим) непроглядний; (- окуляри) затемнений; (хліб) не білий, житній; (- расу) чорношкірий, чорновидий, чорноликий, ЯК ІМ. мурин; (- сорочку) нечистий;... Словник синонімів Караванського
  3. чорний — I агатовий, антрацитовий, вороний (про коней), воронястий, гаспидно-чорний, зчорнілий, негр (про людину), почорнілий, смаглявий, смуглявий, чорненький, чорнесенький, чорнильний, чорнісінький, чорноволосий, чорнозадий, чорноземний, чорнозубий... Словник синонімів Вусика
  4. чорний — ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (І. Словник української мови у 20 томах
  5. чорний — чо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чорний — чорний 1. чорний ◊ діста́ти чорної ка́ви → кава ◊ роби́ти на чо́рно 1. шк. писати в чернетці (ст)||писати на брудно 2. нелегально працювати (ср... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. чорний — Ого, ч. 1. Азіат. 2. Представник негроїдної раси. Словник сучасного українського сленгу
  8. чорний — -а, -е. 1》 Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір'я такого кольору. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чорне, -ного, с., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. чорний — видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  10. чорний — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  11. чорний — Чо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чорний — ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах