чорний

чо́рний

-а, -е.

1》 Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий.

|| В одязі такого кольору.

|| Який має шерсть, пір'я такого кольору.

|| нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв.

|| у знач. ім. чорне, -ного, с., розм. Одяг, плаття такого кольору.

|| у знач. ім. чорні, -них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих.

Чорна буря — шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту.

Чорна ікра — ікра осетрових риб.

Чорна кава — міцна кава без молока, вершків.

Чорне дерево — деревина деяких цінних порід тропічних дерев, темного кольору, що використовується для виготовлення меблів, духових музичних інструментів і т. ін.

Чорне духівництво (духовенство) — частина православного духівництва, яка суворо дотримується чернечої обітниці; чернецтво.

Чорне скло спец. — оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль – ультрафіолетового проміння і довших – інфрачервоного проміння.

Чорний дуб — морений дуб.

Чорний чай — сорт чаю, що дає темний настій; напій з цього сорту чаю.

Чорний ящик — система, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова її й процеси, які в ній відбуваються, невідомі.

Чорні клобуки — давньоруська назва торків, печенігів та інших кочових тюркських племен, які від кінця 11 ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі.

2》 Темний, темніший порівняно зі звичайним кольором.

|| Не осяяний світлом, темний.

|| Непроглядний, густий, темний (про хмару, дим, воду і т. ін.).

|| Затемнений (про скло).

|| Огорнутий, оповитий темрявою, дуже темний, похмурий.

3》 у знач. ім. чорна, -ної, ж., розм. Те саме, що в'язниця.

4》 Вигот. з темного, житнього борошна. Чорний хліб.

5》 Темноволосий і смуглий; чорнявий.

|| Темний від загару, засмаглий на сонці.

6》 у знач. ім. чорні, -них, мн., чорношкірий (як ознака раси). Про людей, які належать до цієї раси.

|| у знач. ім. чорний, -ного, ч.; чорна, -ної, ж., розм. Негр, негритянка.

Чорна дорога — автогужовий шлях, покритий смолистими речовинами (бітумом, дьогтем, смолою).

Чорна кров — а) див. кров; б) (діал.) венозна кров.

Чорні гриби — гриби, які темніють від сушіння (маслюки, моховики, підосичники і т. ін.).

7》 Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін.

|| Не випраний; нечистий.

8》 Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю).

|| Який потребує багато сил, витривалості тощо; копіткий.

9》 Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.). Чорний ринок.

Чорний хід — прохід у будівлі, признач. перев. для господарських потреб.

10》 спец. Необроблений чи оброблений частково, начорно. Чорна гайка.

11》 заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний.

Чорна кістка заст. — люди недворянського походження.

Чорна рада — загальна козацька рада, скликана в 1663 р. поблизу Ніжина для обрання гетьмана Лівобережної України, в якій взяли участь селянство і міська біднота (чернь).

Чорні люди — а) російські селяни в 14-17 ст., які жили на чорних, тобто державних, землях; чорносошні селяни; б) частина посадських людей, що сплачували державні податки, трудящі маси міського населення в 16-17 ст.

12》 перен. Тяжкий, безпросвітний, безрадісний.

|| Пов'язаний з труднощами, незгодами (про час).

|| Нахмурений, занепокоєний, сумний.

|| Згубний, виснажливий (про хворобу).

Чорна віспа — народна назва важкої форми віспи, за якої віспини набувають темно-синього забарвлення.

13》 перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині. Чорна невдячність.

Чорна хвороба — падуча хвороба; епілепсія.

14》 перен. Вкрай ворожий, реакційний.

15》 перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний.

Чорна пляма — те, що ганьбить, плямує чию-небудь репутацію.

16》 Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.

Чорна металургія — головна галузь важкої промисловості, завданням якої є виробництво чорних металів та їх первинна обробка.

Чорний порох спец. — вибухова суміш із калієвої селітри, сірки та вугілля.

17》 заст. За упередженими уявленнями – чарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою.

Чорне слово — лайка зі згадуванням чорта.