чорний

I

агатовий, антрацитовий, вороний (про коней), воронястий, гаспидно-чорний, зчорнілий, негр (про людину), почорнілий, смаглявий, смуглявий, чорненький, чорнесенький, чорнильний, чорнісінький, чорноволосий, чорнозадий, чорноземний, чорнозубий, чорнокорень, чорнокорий, чорнокудрий, чорнолиций, чорнолісся, чорномазий, чорномордий, чорноперий, чорнопикий, чорнотілий, чорноусий, чорнохвостий, чорночубий, чорношерстий, чорношкірий, чорнуватий, чорнющий, чорнявий, чорнястий

Фразеологічні синоніми: чорна буря; чорна дорога; чорна ікра; чорна кава; чорна кров; чорна хата (лазня); чорний ліс; чорний порох; чорний хліб; чорний, як антрацит; чорний, як воронове крило; чорний, як гайвороння; чорний, як дьоготь; чорний, як земля; чорний, як коломазь; чорний, як муар; чорний, як мурин; чорний, як негр; чорний, як сажа; чорний, як сім галок; чорний, як смола; чорний, як циган; чорний, як шахтар після упряжки

Через жартівливе заперечення: білий, як арап; білий, як уголь; білий, як циганська литка; білий, як циганський сир

II

див. темний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорний — (кольору сажі, вугілля) смолистий, аспідний, агатовий. Словник синонімів Полюги
  2. чорний — (- очі) агатовий; (кінь) вороний; (- вікна) темний, неосвітлений; (дим) непроглядний; (- окуляри) затемнений; (хліб) не білий, житній; (- расу) чорношкірий, чорновидий, чорноликий, ЯК ІМ. мурин; (- сорочку) нечистий;... Словник синонімів Караванського
  3. чорний — ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. чорний — чо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чорний — чорний 1. чорний ◊ діста́ти чорної ка́ви → кава ◊ роби́ти на чо́рно 1. шк. писати в чернетці (ст)||писати на брудно 2. нелегально працювати (ср... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. чорний — З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою. Добре бути молодим та гарним, але погано бути старим і немічним. І чорні чоботи муляють. І багаті люди не є щасливими. Чорний, як галка. Дуже чорний. Чорну душу милом не відмиєш. Лихого чоловіка не зробиш добрим. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. чорний — Ого, ч. 1. Азіат. 2. Представник негроїдної раси. Словник сучасного українського сленгу
  8. чорний — -а, -е. 1》 Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір'я такого кольору. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чорне, -ного, с., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. чорний — видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  10. чорний — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  11. чорний — Чо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чорний — ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах