чорноголовий
ЧОРНОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий.
Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Мирний, І, 1954, 301);
Я тебе запам’ятав на все життя — чорноголового, рожевощокого, білозубого в полотняних штанцях і сорочечці (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 29);
// у знач. ім. чорноголо́вий, вого, ч.; чорноголо́ва, вої, ж. Той, хто має темне, чорне волосся.
— Хто се? — роздалося коло його уха.. — Не знаю,— одказав чорноголовий (Мирний, І, 1954, 327);
// З чорною шерстю, чорним пір’ям на голові (про тварин, птахів).
Чорноголові дятли діловито дерлися корою, вистукуючи й вислухуючи хворі дерева (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41);
Ось ми в центрі колонії чорноголових мартинів, їх крики зливаються в нескінченний багатоголосий гомін (Наука.., 11, 1965, 15).
Значення в інших словниках
- чорноголовий — ЧОРНОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий; брюнет. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Панас Мирний); Я тебе запам'ятав на все життя – чорноголового, рожевощокого... Словник української мови у 20 томах
- чорноголовий — чорноголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорноголовий — -а, -е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий. || у знач. ім. чорноголовий, -вого, ч.; чорноголова, -вої, ж. Той, хто має темне, чорне волосся. || З чорною шерстю, чорним пір'ям на голові (про тварин, птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорноголовий — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Словник синонімів української мови
- чорноголовий — Чорноголовий, -а, -е 1) пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка