чорноголовий
чорноголо́вий
-а, -е.
Який має темне, чорне волосся; чорноволосий.
|| у знач. ім. чорноголовий, -вого, ч.; чорноголова, -вої, ж. Той, хто має темне, чорне волосся.
|| З чорною шерстю, чорним пір'ям на голові (про тварин, птахів).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорноголовий — ЧОРНОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий; брюнет. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Панас Мирний); Я тебе запам'ятав на все життя – чорноголового, рожевощокого... Словник української мови у 20 томах
- чорноголовий — чорноголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорноголовий — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Словник синонімів української мови
- чорноголовий — ЧОРНОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має темне, чорне волосся; чорноволосий. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві (Мирний, І, 1954, 301); Я тебе запам’ятав на все життя — чорноголового, рожевощокого... Словник української мови в 11 томах
- чорноголовий — Чорноголовий, -а, -е 1) пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13. Словник української мови Грінченка