чудесниця
ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін до чуде́сник.
*У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (Фр., VIII, 1952, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудесниця — Чарівниця [IV] Словник з творів Івана Франка
- чудесниця — ЧУДЕ́СНИЦЯ, і, ж., заст., розм. Жін. до чуде́сник. * У порівн. В ставі полощуться золоті зірки небесні, немов чудесниці-русалки (І. Франко); // у функції прикладки. Теж мені – ця хімія. Словник української мови у 20 томах
- чудесниця — чуде́сниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- чудесниця — -і, ж., заст., розм. Жін. до чудесник. Великий тлумачний словник сучасної мови