чудовище

ЧУДО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що чудо́висько.

Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (Фр., IV, 1950, 93);

Повилазили з-під лав, з-під печі причаєні там чудовища і, розправляючи члени, розтягалися всюди (Хотк., II, 1966, 254);

Чужії жони з церкви ідуть, Моє чудо з корчми ведуть. О загрими, громовище, Убий моє чудовище! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 155);

*У порівн. Патер Гаудентій широко витріщеними очима дивився на о. Чимчикевича, як на яке заморське чудовище (Фр., II, 1950, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовище — Потвора, почвара, страховина, страховисько, страховидло, див. монстер Словник чужослів Павло Штепа
  2. чудовище — ЧУДО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що чудо́висько. Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися – не йде (І. Франко); Повилазили з-під лав, з-під печі причаєні там чудовища і, розправляючи члени, розтягалися всюди (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. чудовище — чудо́вище іменник середнього роду, істота чудовисько рідко Орфографічний словник української мови
  4. чудовище — -а, с. Те саме, що чудовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чудовище — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови