чудовисько

ЧУДО́ВИСЬКО, а, с.

1. Жахлива фантастична істота, потворне страховище.

Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 529);

Хвилинами зачарованому хлопцеві ввижалося, що там унизу глухо й важко вовтузяться невидані, велетенські чудовиська (Донч., І, 1956, 156);

Звичайно, коли хочуть зобразити корозію, малюють величезне чудовисько, яке поїдає тисячі й тисячі тонн металу (Наука.., 9, 1965, 49);

// Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд;

// Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина.

Найбільша з відомих медуз — ціанка. Вона досягає 4 м в діаметрі і має щупальці довжиною до 30 м. Це оранжево-голубе чудовисько небезпечне для плавців у північній частині Атлантичного океану (Знання.., 1, 1969, 28);

// Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь.

Кілька років тому в зарубіжній пресі з’явилося повідомлення про використання дресированих голубів для.. керування бойовими ракетами.. Хіба не дивно: сталевим чудовиськом, в утробі якого захована сила кількох десятків тисяч коней, керує такий примітивний пристрій? (Наука.., 7, 1963, 10);

*У порівн. Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (Донч., І, 1956, 114).

2. перен. Про людину з негативними моральними якостями, надзвичайно жорстоку, люту і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовисько — див. страшило Словник синонімів Вусика
  2. чудовисько — ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потвора страхіття. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. чудовисько — чудо́висько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чудовисько — -а, с. 1》 Жахлива фантастична істота, потворне страховище. || Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд. || Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. || Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чудовисько — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
  6. чудовисько — Чудо́висько, -ка; -виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чудовисько — Чудовисько, -ка с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679. Словник української мови Грінченка