чудовисько
ЧУДО́ВИСЬКО, а, с.
1. Жахлива фантастична істота, потворне страховище.
Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 529);
Хвилинами зачарованому хлопцеві ввижалося, що там унизу глухо й важко вовтузяться невидані, велетенські чудовиська (Донч., І, 1956, 156);
Звичайно, коли хочуть зобразити корозію, малюють величезне чудовисько, яке поїдає тисячі й тисячі тонн металу (Наука.., 9, 1965, 49);
// Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд;
// Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина.
Найбільша з відомих медуз — ціанка. Вона досягає 4 м в діаметрі і має щупальці довжиною до 30 м. Це оранжево-голубе чудовисько небезпечне для плавців у північній частині Атлантичного океану (Знання.., 1, 1969, 28);
// Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь.
Кілька років тому в зарубіжній пресі з’явилося повідомлення про використання дресированих голубів для.. керування бойовими ракетами.. Хіба не дивно: сталевим чудовиськом, в утробі якого захована сила кількох десятків тисяч коней, керує такий примітивний пристрій? (Наука.., 7, 1963, 10);
*У порівн. Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (Донч., І, 1956, 114).
2. перен. Про людину з негативними моральними якостями, надзвичайно жорстоку, люту і т. ін.
Значення в інших словниках
- чудовисько — див. страшило Словник синонімів Вусика
- чудовисько — ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потвора страхіття. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- чудовисько — чудо́висько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- чудовисько — -а, с. 1》 Жахлива фантастична істота, потворне страховище. || Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд. || Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. || Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чудовисько — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
- чудовисько — Чудо́висько, -ка; -виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чудовисько — Чудовисько, -ка с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679. Словник української мови Грінченка