1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чудовисько

чудо́висько

-а, с.

1》 Жахлива фантастична істота, потворне страховище.

|| Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд.

|| Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина.

|| Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь.

2》 перен. Про людину з негативними моральними якостями, надзвичайно жорстоку, люту і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовисько — див. страшило Словник синонімів Вусика
  2. чудовисько — ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потвора страхіття. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. чудовисько — чудо́висько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чудовисько — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
  5. чудовисько — Чудо́висько, -ка; -виська, -виськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чудовисько — ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потворне страховище. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли... Словник української мови в 11 томах
  7. чудовисько — Чудовисько, -ка с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679. Словник української мови Грінченка