чудовисько

ЧУДО́ВИСЬКО, а, с.

1. Жахлива фантастична істота, потвора страхіття.

Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (з наук. літ.);

Хвилинами зачарованому хлопцеві ввижалося, що там унизу глухо й важко вовтузяться невидані, велетенські чудовиська (О. Донченко);

Звичайно, коли хочуть зобразити корозію, малюють величезне чудовисько, яке поїдає тисячі й тисячі тонн металу (з наук.-попул. літ.);

// Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд.;

// Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина.

Найбільша з відомих медуз – ціанка. Вона досягає 4 м в діаметрі і має щупальці довжиною до 30 м. Це оранжево-голубе чудовисько небезпечне для плавців у північній частині Атлантичного океану (з наук.-попул. літ.);

// Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь.

Кілька років тому в зарубіжній пресі з'явилося повідомлення про використання дресированих голубів для .. керування бойовими ракетами .. Хіба не дивно: сталевим чудовиськом, в утробі якого захована сила кількох десятків тисяч коней, керує такий примітивний пристрій? (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (О. Донченко).

2. перен. Про людину з негативними моральними якостями, надзвичайно жорстоку, люту і т. ін.

Чорнющі, ніби дротяні вуса в різні боки ріденькими пучками стирчать. – Ти чого тут вештаєшся? – зашипіло оте чудовисько крізь вуса. – Ану забирайся до чортової мами, поки вуха цілі! (із журн.).