чудовище

ЧУДО́ВИЩЕ, а, с.

Те саме, що чудо́висько.

Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися – не йде (І. Франко);

Повилазили з-під лав, з-під печі причаєні там чудовища і, розправляючи члени, розтягалися всюди (Г. Хоткевич);

Чужії жони з церкви ідуть, Моє чудо з корчми ведуть. О загрими, громовище, Убий моє чудовище! (з народної пісні);

* У порівн. Патер Гаудентій широко витріщеними очима дивився на о. Чимчикевича, як на яке заморське чудовище (І. Франко);

Навколо, куди глянеш, повитикалися вершини гір, але тепер вони втратили різкі контури й стали якимись безформеними [безформними] масами. Неначе колосальні чудовища, позалягали хребтами і відпочивають по гігантській боротьбі (Г. Хоткевич);

* Образно. * У порівн. Дає високі мислі й козакові... Се чисте серце так горить-сіяє У мороці глибокім ізувірства, Що з Бога правди людям виробляє Чудовище ненависті да звірства. Ума й науки бич, корону суєвірства. (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовище — Потвора, почвара, страховина, страховисько, страховидло, див. монстер Словник чужослів Павло Штепа
  2. чудовище — чудо́вище іменник середнього роду, істота чудовисько рідко Орфографічний словник української мови
  3. чудовище — -а, с. Те саме, що чудовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудовище — ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст. Словник синонімів української мови
  5. чудовище — ЧУДО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що чудо́висько. Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (Фр. Словник української мови в 11 томах