1. Словник української мови в 11 томах

чужинонька

ЧУЖИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чужи́на́.

Як зеленонькій [зелененькій] коноплиночці У болотечку гнити, Так мені тяжко, так мені важко На чужиноньці жити (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 84);

Виїжджаю, дівчинонько, чи будеш тужити, Як поверну з чужиноньки, чи будеш любити? (Коломийки, 1969, 356);

Чужая чужинонька — не рідна родинонька (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужинонька — див. чужина Словник синонімів Вусика
  2. чужинонька — ЧУЖИ́НОНЬКА, ЧУЖИ́НОЧКА, и, дав. і місц. ці, ж. Зменш.-пестл. до чужи́на́. Ой чужая чужинонька, вона правдоньки не скаже (з народної пісні); Виїжджаю, дівчинонько, чи будеш тужити, Як поверну з чужиноньки, чи будеш любити?... Словник української мови у 20 томах
  3. чужинонька — чужи́нонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чужинонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чужина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужинонька — Чужинонька, чужиночка, -ки ж. ум. отъ чужина. Словник української мови Грінченка