чільний
ЧІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який вважається центральним, найвиднішим; головний.
Бенкет ще ледве почався і йде якось мляво, видко, що гості мало знайомі межи собою і почуваються ніяково під увагою почесного триклінія чільної частини світлиці (Л. Укр., III, 1952, 447);
На чільному місці, де була колись церква, будується Будинок культури (Ле, В снопі.., 1960, 57);
В кабінеті — суворий порядок, симетрія. На чільному місці — батьків портрет (Мам., Тв., 1962, 403);
Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола, за яким, наче в президії зборів, засідали медичні світила (Дмит., Обпалені.., 1962, 98).
2. із сл. місце, перен. Важливий за своїм значенням; передовий.
В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Серед них чільне місце посідають мистецтво і література (Мист., 5, 1968, 8);
Високою майстерністю відзначається робота Л. Химченка "Рубач металу" ..В творчості робітника чільне місце посідає також портретна різьба (Вітч., 5, 1962, 217);
Основою основ важкої індустрії є чорна металургія. В її неухильному піднесенні завжди займала чільне місце Радянська Україна (Рад. Укр., 1.ХІІ 1953, 1).
3. перен. Який виділяється серед інших; видатний.
Щодо бойківського діалекту, то він також ще від 1848 р. досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких письменників (Фр., XVI, 1955, 340);
[X у с а:] Найчільніший провінціал зрівнятися не може а тим, хто зоветься "римський громадя́нин" (Л. Укр., III, 1952, 173);
Приїхали також [до Одеси] і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об’єднань, земських союзів та союзів міст (Смолич, V, 1959, 10).
4. буд. Який становить передню частину будівлі.
Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави, а на покуті — стіл (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 44).
Значення в інших словниках
- чільний — Чі́льний: — передовий, кращий [6] Словник з творів Івана Франка
- чільний — 1. Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола (Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський). 2. перен. Важливий за своїм значенням; який виділяється серед інших тощо. Літературне слововживання
- чільний — (стіл) головний, центральний, найвидніший; (- місце) П. передовий; (діяч) видатний, визначний; (- вікно) начільний. Словник синонімів Караванського
- чільний — див. керівник Словник синонімів Вусика
- чільний — [ч’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- чільний — ЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який вважається центральним, найвиднішим; головний. Бенкет ще ледве почався і йде якось мляво, видко, що гості мало знайомі межи собою і почуваються ніяково під увагою почесного триклінія чільної частини світлиці (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- чільний — чі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- чільний — -а, -е. 1》 Який вважається центральним, найвиднішим; головний. 2》 із сл. місце, перен. Важливий за своїм значенням; передовий. 3》 перен. Який вирізняється з-поміж інших; видатний. 4》 буд. Який становить передню частину будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чільний — посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Фразеологічний словник української мови
- чільний — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
- чільний — Чі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чільний — Чільний, -а, -е Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102. Словник української мови Грінченка