чільний

1. Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола (Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський). 2. перен. Важливий за своїм значенням; який виділяється серед інших тощо. В житті сучасної людини чільне місце займають мистецтво й література (з журналу); Щодо бойківського діалекту, то він також ще від 1848 року досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких письменників (І.Франко). 3. Який становить передню частину будівлі. Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави (з журналу).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чільний — Чі́льний: — передовий, кращий [6] Словник з творів Івана Франка
  2. чільний — (стіл) головний, центральний, найвидніший; (- місце) П. передовий; (діяч) видатний, визначний; (- вікно) начільний. Словник синонімів Караванського
  3. чільний — див. керівник Словник синонімів Вусика
  4. чільний — [ч’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. чільний — ЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який вважається центральним, найвиднішим; головний. Бенкет ще ледве почався і йде якось мляво, видко, що гості мало знайомі межи собою і почуваються ніяково під увагою почесного триклінія чільної частини світлиці (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. чільний — чі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. чільний — -а, -е. 1》 Який вважається центральним, найвиднішим; головний. 2》 із сл. місце, перен. Важливий за своїм значенням; передовий. 3》 перен. Який вирізняється з-поміж інших; видатний. 4》 буд. Який становить передню частину будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чільний — посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Фразеологічний словник української мови
  9. чільний — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  10. чільний — Чі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. чільний — ЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який вважається центральним, найвиднішим; головний. Бенкет ще ледве почався і йде якось мляво, видко, що гості мало знайомі межи собою і почуваються ніяково під увагою почесного триклінія чільної частини світлиці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. чільний — Чільний, -а, -е Отборный, крупный, значительный, выдающійся. Чільне зерно. От стане він чільний господарь, багатий, маючий як пан. Млак. 102. Словник української мови Грінченка