шарабан
ШАРАБА́Н, а, ч.
1. Старовинний чотириколісний екіпаж з поперечними кількарядними сидіннями.
2. Легкий однокінний двоколісний візок; кабріолет.
Скрізь стояли нетичанки [натачанки], шарабани, дуже чудні, схожі на коліщата скрині (Н.-Лев., І, 1956, 143);
На високому старезному шарабані їдуть двоє. Немолода жінка поганяє сіру худу шкапину та все на шлях поглядає, де краще їхати. Поруч з нею — юнак у гуцульському киптарі [кептарі] (Петльов., Хотинці, 1949, 179);
Поміж липами з’являються перші вершники, високі шарабани і скрипучі селянські вози, на яких лежать поранені (Стельмах, II, 1962, 247).
3. розм. Те саме, що віз¹ 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарабан — див. карета, фаетон Словник чужослів Павло Штепа
- шарабан — ШАРАБА́Н, а, ч. 1. Старовинний чотириколісний екіпаж із поперечними кількарядними сидіннями. А Іван-Балабан запряг коні в шарабан (примовка). 2. Легкий однокінний двоколісний візок; кабріолет. Словник української мови у 20 томах
- шарабан — шараба́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шарабан — А, ч. Голова. Пардон, сто грам по шарабанах таки проллялося до п'яних (В. Неборак). ◇ Бити по шарабану — бити по голові, спричиняти головний біль. Словник сучасного українського сленгу
- шарабан — (-а) ч. 1. крим., жрм; зневажл. Голова. БСРЖ, 683; СЖЗ, 114. 2. крим. Автомобіль; таксі. СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546. Словник жарґонної лексики української мови
- шарабан — -а, ч. 1》 Старовинний чотириколісний екіпаж з поперечними кількарядними сидіннями. 2》 Легкий однокінний двоколісний візок; кабріолет. 3》 розм. Те саме, що віз I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарабан — 4-колісний відкритий кінний екіпаж з декількома поперечними сидіннями; використовувався у XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
- шарабан — I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал. Словник синонімів української мови