швидше

ШВИ́ДШЕ, рідше ШВИДШ, присл.

1. Вищ ст. до шви́дко.

Великії у страха очі, Вся рать неслась, хто швидше зміг. Назад вертатись не охочі. Всі бігли, аж не чули ніг (Котл., І, 1952, 220);

Собака тихо й коротко виснула, звернула вбік і подалась швидше (Вас., І, 1959, 163);

Мчить поїзд — швидше, швидше (Довж., І, 1958, 40);

— Порайся швидше, Маріоро, бо поїдемо на виноградник, а я тим часом запряжу коні (Коцюб., І, 1955, 186);

Писар поперед усіх і каже, що вже Левко зовсім пропав. Злапали його і помчали швидш у губернію (Кв.-Осн., II, 1956, 300);

[Микита:] Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидш знайде собі пристановище, ніж я… (Кроп., І, 1958, 115);

Ось північ вдарила — найкращий праці час,-:Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша, І швидше у руках забігало перо (Л. Укр., І, 1951, 180);

— Збирайся швидше. У ліс треба їхати (Тют., Вир, 1964, 242);

Після падіння кріпосного права в Росії все швидше й швидше розвивалися міста, росли фабрики й заводи, будувалися залізниці (Ленін, 20, 1971, 134);

Хоч би потеплішало швидше (Мирний, IV, 1955, 297);

— Іди, чоловіче, пішки. Швидше буде,— без ніякої іронії сказав кондуктор (Головко, II, 1957, 457).

2. Те саме, що скорі́ше 2.

Стало ще холодніше. Я намагався втягти шию в комір кожушка, але комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (Багмут, Записки.., 1961, 36).

Шви́дше…, ніж (ані́ж)…— уживається як порівняльне слово при порівняльному звороті із значенням:

а) краще, ліпше.

— Він [народ] швидше той день у шинку просидить, ніж піде на роботу до пана… (Мирний, І, 1949, 394);

Ганна.. всю дорогу задихалась під хусткою, воліючи швидше зомліти, аніж відкритися сонцеві посеред дня (Гончар, Таврія, 1952, 28);

б) скоріше.

— Уже що наші братчики задумають, чи добре, чи лихе, так швидше воду в Дніпрі зупиниш, ніж їх (П. Куліш, Вибр., 1969, 149).

◊ Шви́дше на доло́ні воло́сся ви́росте див. воло́сся.