швидше
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШ рідше, ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ (СКОРІШ рідше), ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швидше — пр., мерщій, хутчій, скоріше / п. ф. від ШВИДКО, р. борше, боржій. Словник синонімів Караванського
- швидше — ШВИ́ДШЕ, рідше ШВИДШ, присл. 1. Вищ. ст. до шви́дко. Великії у страха очі, Вся рать неслась, хто швидше зміг. Назад вертатись не охочі. Всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський); Собака тихо й коротко виснула, звернула вбік і подалась швидше (С. Словник української мови у 20 томах
- швидше — шви́дше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- швидше — рідше швидш, присл. 1》 Вищ. ст. до швидко. 2》 Те саме, що скоріше 2). Швидше ..., ніж (аніж) ... — уживається як порівняльне слово у порівняльному звороті зі знач.: а) краще, ліпше; б) скоріше. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швидше — Шви́дше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- швидше — ШВИ́ДШЕ, рідше ШВИДШ, присл. 1. Вищ ст. до шви́дко. Великії у страха очі, Вся рать неслась, хто швидше зміг. Назад вертатись не охочі. Всі бігли, аж не чули ніг (Котл., І, 1952, 220); Собака тихо й коротко виснула, звернула вбік і подалась швидше (Вас. Словник української мови в 11 томах