шельвія
ШЕЛЬВІ́Я, ї, ж., діал. Шавлія.
По горі, горі зацвіла шельвія (Сл. Гр.);
"Ой ти, дівчино, з кучерявої рути — м’яти звита та з гостролистої шельвії!" — подумав Карпо і повернув назад додому (Н.-Лев., II, 1956, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шельвія — ШЕЛЬВІ́Я, ї, ж., діал. Шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія (Сл. Б. Грінченка); “Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м'яти звита та з гостролистої шельвії!” – подумав Карпо і повернув назад додому (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- шельвія — шельві́я іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- шельвія — -ї, ж., діал. Шавлія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шельвія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині. Словник синонімів української мови
- шельвія — Шельвія, -вії ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія. Гол. Словник української мови Грінченка