1. Словник української мови в 11 томах

шикання

ШИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ши́кати і звуки, утворювані цією дією.

Рвуться з гальорки оплески, Стогін, Схожий з сичанням, чути внизу. Шикання й гамір. А він [В. Маяковський] їм "Про погань". Оплески наші зростають в грозу (Перв., II, 1958, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикання — ШИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ши́кати і звуки, утворювані цією дією. Рвуться з гальорки оплески, Стогін, Схожий з сичанням, чути внизу. Шикання й гамір. А він [В. Маяковський] їм “Про погань”. Оплески наші зростають в грозу (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  2. шикання — ши́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шикання — -я, с., розм. Дія за знач. шикати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови