шитво

ШИТВО́, а, с.

1. Дія за знач. ши́ти 1-3.

[Тетяна:] Похваляється Килина, що вона швачка. [Данило:] Та це я знаю. Вчилась же у школі, а потім і шитву навчена (Кроп., IV, 1959, 263);

Трохим почав мені дещо давати на харч. Трохи згодом я й сама стала заробляти шитвом та вишиванням… (Крим., Вибр., 1965, 380);

Глянула [Скибиха] на чоловіка. Нічого не сказала і знову за шитво. І раптом, кольнувши голкою, так і застигла, навіть не протягнувши нитки (Головко, І, 1957, 331);

За шитвом мріється найкраще… (Вільде, Наші батьки.., 1946, 7);

Дороге шитво золотом, сріблом та шовками міцно увійшло в побут козацької старшини, що після народно-визвольної війни здобула собі панівне становище в суспільстві і стала швидко багатіти (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 22).

2. Виріб, який шиють, зшили або вишивають, вишили.

Стіл посередині круглий, застелений малиновою скатеркою, закиданий шитвами жіночими і вишиваннями, книжками і кошичками (Вовчок, І, 1955, 374);

Наливши нам чаю, пані взяла шитво — дитячу курточку (Л. Укр., III, 1952, 707);

Настя спустила шитво на коліна, розгладжуючи наперстком щойно закінчений срібний жолудь із золотою мережаною чашечкою, і замислилася (Тулуб, Людолови, І, 1957, 63);

*У порівн. Настя сиділа непорушна на лаві біла-біла, як шитво на колінах (Коцюб., І, 1955, 72).

3. Те саме, що ви́шивка 2.

[Явдоха:] Хто це тобі так вишивав? (Роздивляється шитво). Хрестиками? (Мирний, V, 1955, 136);

Святковий кожушок вдягає перед нами Василь Бойчук. На киптарі [кептарі] не тільки шитво, але й тонкі мідні кільця (Мас., Роман.., 1970, 228);

Швейцари біля під’їздів — у довгополих синіх лівреях із золотим шитвом — відімкнули парадні під’їзди установ (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шитво — Шиття, (золоте, срібне) вишивання, гаптування Словник синонімів Караванського
  2. шитво — ШИТВО́, а, с. 1. Дія за знач. ши́ти 1–3. [Тетяна:] Похваляється Килина, що вона швачка. [Данило:] Та це я знаю. Вчилась же у школі, а потім і шитву навчена (М. Кропивницький); Трохим почав мені дещо давати на харч. Словник української мови у 20 томах
  3. шитво — шитво́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шитво — -а, с. 1》 Дія за знач. шити 1-3). 2》 Виріб, який шиють, зшили або вишивають, вишили. 3》 Те саме, що вишивка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шитво — ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання). Словник синонімів української мови
  6. шитво — Шитво́, -ва́, -ву́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шитво — Шитво, -ва с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Мнж. 154. Як глянула, — впустила і шитво з рук. МВ. (О. 1862. І. 89). Примоститься Любка з шитвом до вікна. Сніп. 153. Вона на шитві сидить одно. Лебед. у. Словник української мови Грінченка