шити

ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок.

1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.).

У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Вовчок, І, 1955, 297);

Набрала я додому роботи, сиджу та шию (Н.-Лев., III, 1956, 271);

— Нащо ти виключила [приймач]? — спитала Олена, переставши шити на машині (Головко, І, 1957, 486);

// перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині.

Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Ю. Янов., Мир, 1956, 204).

Ши́ти на живу́ ни́тку — зшивати як-небудь, аби трималося.

2. перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з’єднуючи. його частини нитками.

Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Укр.. присл.., 1963, 94);

Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний-очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Коцюб., II, 1955, 78);

Шиє ненька рукавиці сину (Тер., Ужинок, 1946, 17);

— Що ж думаєте робити? — Поки. що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Стельмах, І, 1962, 648).

3. неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь.

Мати не знала. Дивувалась, що се таке Мар’яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Шевч., І, 1963, 151);

Настя шила й очей не підводила, їй здавалось, що вона вистеляв тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (Н.-Лев., VI, 1966, 365);

Край калини шовком шиє Любая дівчина (Рудая., Вибр., 1949, 42);

// перех.,чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо.

Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Мирний, І, 1954, 75);

[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Л. Укр., II, 1951, 211).

∆ Бре́ше, як (на́че, нена́че і т. ін.) шо́вком ши́є див. шовк;

Шо́вком ши́ти:

а) виявляти лагідність;

б) бути розважливим.

4. перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось.

— І цей має [гроші],— обізвався один келейник [келійник], — бо часто шив одежу! О, цей любить чепуритись! (Н.-Лев., III, 1956, 365);

Шити в ательє.

5. перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом.

Шити журнал;

// Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін.

Шити шалівку.

∆ Ши́ти в ду́рні кого — хитрістю, обманом ставити кого-небудь у незручне, смішне становище.

Вчора йому на ковзанці "Левку, миленький" співала, а сьогодні вже в дурні шиє. Жінку з якого боку не поверни — одне лукавство побачиш (Стельмах, І, 1962, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шити — (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати. Словник синонімів Караванського
  2. шити — Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати Словник синонімів Вусика
  3. шити — [шитие] шийу, шийеиш Орфоепічний словник української мови
  4. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови у 20 томах
  5. шити — ши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шити — Ні пришити, ні прилатати. Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову. Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив. Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід. Шити та пороти, щоб більше було роботи. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. шити — (шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691. Словник жарґонної лексики української мови
  8. шити — шию, шиєш, недок. 1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шити — бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Фразеологічний словник української мови
  10. шити — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  11. шити — Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. шити — Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. Словник української мови Грінченка