1. Приповідки або українсько-народня філософія

шити

Ні пришити, ні прилатати.

Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову.

Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив.

Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід.

Шити та пороти, щоб більше було роботи.

Про невмілого ремісника, який що зробить, те й перерабляти мусить.

Шиє, поре — ниткам горе.

Про поганого кравця.

Шити та пороти, то багато роботи.

Про невмілого кравця, який що не зробить, те й мусить переробляти.

Як не умієш шити, то не пори.

Якщо не вмієш зробити, то не берись за діло.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шити — (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати. Словник синонімів Караванського
  2. шити — Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати Словник синонімів Вусика
  3. шити — [шитие] шийу, шийеиш Орфоепічний словник української мови
  4. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови у 20 томах
  5. шити — ши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шити — (шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691. Словник жарґонної лексики української мови
  7. шити — шию, шиєш, недок. 1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шити — бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Фразеологічний словник української мови
  9. шити — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  10. шити — Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови в 11 томах
  12. шити — Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. Словник української мови Грінченка