шити
ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок.
1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.).
У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок);
Набрала я додому роботи, сиджу та шию (І. Нечуй-Левицький);
– Нащо ти виключила [приймач]? – спитала Олена, переставши шити на машині (А. Головко);
// перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині.
Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Ю. Яновський).
2. що. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками.
Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (прислів'я);
Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний-очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (М. Коцюбинський);
Шиє ненька рукавиці сину (М. Терещенко);
– Що ж думаєте робити? – Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (М. Стельмах).
3. Вишивати, розшивати чим-небудь.
Мати не знала. Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити – Не те вишиває (Т. Шевченко);
Настя шила й очей не підводила, їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (І. Нечуй-Левицький);
Край калини шовком шиє Любая дівчина (С. Руданський);
// що, чим і без дод. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо.
[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Леся Українка);
Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Панас Мирний).
4. що, розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось.
– І цей має [гроші], – обізвався один келейник [келійник], – бо часто шив одежу! О, цей любить чепуритись! (І. Нечуй-Левицький);
Шити в ательє.
5. що, спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом.
Шити журнал;
// Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін.
Шити шалівку.
(1) Шо́вком ши́ти:
а) виявляти лагідність;
б) бути розважливим.
◇ (2) Не ши́ти, не поро́ти – не мати життєвого досвіду.
– Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки-бреньки. Бо ви ще не шили, не пороли .. А я вже з усякої печі хліба пробував!.. (І. Чендей);
Поши́ти (рідше обу́ти) / пошива́ти (ши́ти) в ду́рні див. пошива́ти;
(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) шо́вком ши́ти (гаптува́ти), зі сл. брехати, розповідати і т. ін. – дуже вправно, тонко, вміло.
Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок);
Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький) (І. Нечуй-Левицький);
– І малі ті паничі, а так собі розказує, та все попросту, .. мов шовком гаптує! (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- шити — (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати. Словник синонімів Караванського
- шити — Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати Словник синонімів Вусика
- шити — [шитие] шийу, шийеиш Орфоепічний словник української мови
- шити — ши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шити — Ні пришити, ні прилатати. Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову. Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив. Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід. Шити та пороти, щоб більше було роботи. Приповідки або українсько-народня філософія
- шити — (шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691. Словник жарґонної лексики української мови
- шити — шию, шиєш, недок. 1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шити — бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Фразеологічний словник української мови
- шити — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
- шити — Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови в 11 томах
- шити — Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. Словник української мови Грінченка