шити

бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий).

не ши́ти не поро́ти. Не мати життєвого досвіду. — Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки-бреньки. Бо ви ще не шили не пороли .. А я вже з усякої печі хліба пробував!.. (І. Чендей).

поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став (Писар) її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ’яненко); — Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (Василь Шевчук). у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко). в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці... Левку, миленький... співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах); // чим. Одурити за допомогою чого-небудь. — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (Василь Шевчук); // Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Тарас приліг. Стомив його цей “дружній” диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (Василь Шевчук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шити — (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати. Словник синонімів Караванського
  2. шити — Вистрочувати, вишивати, встрочувати, вшивати, гаптувати (вишивати), дорубцьовувати, дострочувати, дошивати, зарублювати, зарубцьовувати, застрочувати, зашивати, зшивати, латати, недошивати, перешивати, підшивати, пришивати, прошивати, рубцювати, строчити, штопати Словник синонімів Вусика
  3. шити — [шитие] шийу, шийеиш Орфоепічний словник української мови
  4. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. що, чим, на чому і без дод. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови у 20 томах
  5. шити — ши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шити — Ні пришити, ні прилатати. Про річ нікому нездалу, або про недоладну мову. Шив, шив, не дошив, та й зубами відкусив. Про повільного робітника, який не годен скінчити роботи як слід. Шити та пороти, щоб більше було роботи. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. шити — (шию, шиєш) недок.; крим. 1. кого. Убивати. БСРЖ, 691; СЖЗ, 115. 2. кому що; крим., жрм. Необґрунтовано звинувачувати когось у чомусь. БСРЖ, 691. Словник жарґонної лексики української мови
  8. шити — шию, шиєш, недок. 1》 перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шити — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  10. шити — Ши́ти, ши́ю, ши́єш; ший, ши́ймо, ши́йте; ши́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шити — ШИ́ТИ, ши́ю, ши́єш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Словник української мови в 11 томах
  12. шити — Шити, -шию, -єш гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. Н. Вол. у. Шити по за голку. Н. Вол. у. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. Словник української мови Грінченка