штрикнути

ШТРИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до штрика́ти.

Йому дуже хотілося штрикнути пальцем в оте чудне колесо (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37);

Григор шмагнув пужалном гнідого, штрикнув чалого, і віз погуркотів по груддю хутчіш (Гуц., Скупана.., 1965, 19);

Пані кинулась до дівчини й дротиками хотіла штрикнути в очі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72);

Листя штрикнуло його в самісіньке око (Н.-Лев., IV, 1956, 129);

Гостре щось, немов багнет, штрикнуло в бік (Кач., II, 1958, 73);

Раптом скрикнув [Павлик]: Ася боляче штрикнула його в лікоть гострим олівцем (Горд., Буян, 1938, 8);

Турок лучився дужий, мускулястий; здавлюючи в руці кинджал, він силкувався штрикнути ним Дикуна в груди (Добр., Очак. розмир, 1965, 89);

Пан, не привітавшись, штрикнув пальцем у Коржа і з пихою спитав: — Де ваш солтис, або як там його? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18);

Показуючи великість "арихметики» як науки, пан.. підняв угору проти лоба пальця і штрикнув їм у повітрі (Гр., Без хліба, 1958, 16);

— Ти, Логвине, ще не бачив смаленого вовка,— штрикнув його Голубенко, нагадавши Логвинові про його молодість (Епік, Тв., 1958, 34);

— Не треба мені такого брата, не треба! — крикнув Васько.. Ці слова зі страшною силою штрикнули в Платанове серце, і він, заточившись, сів на ліжко (Зар., На.. світі, 1967, 246);

Як ножем мене в серце штрикнуло!..Тільки глянула я на бідолаху, зараз і пізнала, що вже йому дано (Стор., І, 1957, 23).

∆ Ні́де (нема́ де) й го́лкою штрикну́ти — те саме, що Го́лці ні́де впа́сти ( див. го́лка).

— Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби,— говорить хтось з кутка (Л. Укр„ III, 1952, 569).