штриконути

ШТРИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до штрикну́ти.

— Отут! Ось дайте руку, я вам покажу! Отут-отут! Ото-то-то!! Ой! Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату,— воно як штриконе,— криком кричу! (Вишня, І, 1956, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штриконути — див. колоти Словник синонімів Вусика
  2. штриконути — ШТРИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що. Підсил. до штрикну́ти. – Отут! Ось дайте руку, я вам покажу! Отут-отут! Ото-то-то!! Ой! Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, – воно як штриконе, – криком кричу! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  3. штриконути — штрикону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. штриконути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до штрикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штриконути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
  6. штриконути — Штриконути, -ну, -неш гл. Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть. Словник української мови Грінченка