штукатурка

ШТУКАТУ́РКА, и, ж.

1. Дія за знач. штукату́рити.

Змусив він і наполіг на тому, щоб вести штукатурку стін, не викінчивши дому (Шер., Дружбою.., 1954, 84).

2. Будівельний розчин із суміші в’яжучих речовин, піску й води, яким покривають поверхню будівель, внутрішніх приміщень і т. ін.

Для виробництва магнезіального вапна, з якого роблять дуже міцні штукатурки, використовують доломітизовані вапняки (Таємн. вапна, 1957, 26);

Широко застосовуються на будівництві нові матеріали: синтетичні, акустичний цементний фіброліт, спеціальні штукатурки (Рад. Укр., 19.1 1965, 3);

Для надання будинку привабливого вигляду використовуються кольорові штукатурки з фактурною обробкою поверхні стіни, а також декоративні кольорові і рельєфні орнаменти (Хлібороб Укр., 8, 1966, 27);

// Шар такого розчину, що вже затвердів на стелі, внутрішніх і зовнішніх стінах будівель.

Оглянули ми.. бувший храм св. Дмитра, де з-під штукатурки одкрили чудові візантійські мозаїки перших віків (Коцюб., III, 1956, 350);

Розсердиться — так загрюкоче дверми — Летить штукатурка із стін/ (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 239);

Галієнко, зрадівши, ввійшов досередини і, ступаючи по купах цегли і штукатурки, знайшов, нарешті, живу кімнату (Багмут, Опов., 1959, 76);

// перен., розм., ірон. Товстий шар пудри або білил на обличчі.

В Балабушихи почервоніли… вуха, а не щоки… під штукатуркою (Н.-Лев., III, 1956, 218).

∆ Суха́ штукату́рка — будівельний матеріал у вигляді великих тонких листів з гіпсу, обклеєного картоном, який застосовують замість штукатурних розчинів для внутрішнього оздоблення стін і стель.

Виготовлена на підприємстві суха штукатурка застосовується для влаштування перегородок і опорядження приміщень (Веч. Київ, З.ХІ 1958, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукатурка — Тиньк Словник чужослів Павло Штепа
  2. штукатурка — ШТУКАТУ́РКА, и, ж. 1. Дія за знач. штукату́рити. Змусив він і наполіг на тому, щоб вести штукатурку стін, не викінчивши дому (М. Шеремет). Словник української мови у 20 томах
  3. штукатурка — штукату́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. штукатурка — И, ж. Неприродний, перебільшений макіяж. Гарна дівчина, але ж на обличчі два кіло штукатурки! Словник сучасного українського сленгу
  5. штукатурка — (-и) ж.; мол.; жарт.-ірон. 1. Косметика. [Його очі] <...> помічають не менш привабливу щілину між ногами в шатенки, яка, витягши із сумочки каталог всілякої штукатурки, старанно його переглядає (Синопсис станіславський необов'язковий). Словник жарґонної лексики української мови
  6. штукатурка — -и, ж. 1》 Дія за знач. штукатурити. 2》 Будівельний розчин із суміші в'яжучих речовин, піску й води, яким покривають поверхню будівель, внутрішніх приміщень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штукатурка — (аж) штукату́рка зі сте́лі си́плеться. 1. зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть із хропінням. — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети). 2. зі сл. Фразеологічний словник української мови
  8. штукатурка — БІЛИ́ЛА мн. (біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя), БІ́ЛЛЯ діал.; БЛЕЙВЕ́ЙС (БЛЕ́ЙВАС) заст. (свинцеві білила); ШТУКАТУ́РКА ірон. (товстий шар білил або пудри на обличчі). Словник синонімів української мови
  9. штукатурка — Те саме, що і тиньк. Архітектура і монументальне мистецтво