щупленький
ЩУПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щу́плий.
Хазяйка Юлія Кирилівна сиділа за здоровецьким самоваром, неначе за твердинею, й виглядала звідтіля. Щупленька, невеличка на зріст та утла, з ясними очками, вона була в ясному легенькому убранні (Н.-Лев., І, 1956, 619);
З дзеркала дивиться на неї таке собі непримітне, кирпате, щупленьке дівчисько (Хижняк, Тамара, 1959, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щупленький — ЩУПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щу́плий. Хазяйка Юлія Кирилівна сиділа за здоровецьким самоваром, неначе за твердинею, й виглядала звідтіля. Щупленька, невеличка на зріст та утла, з ясними очками, вона була в ясному легенькому убранні (І. Словник української мови у 20 томах
- щупленький — щупле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- щупленький — -а, -е. Пестл. до щуплий. Великий тлумачний словник сучасної мови