1. Словник української мови в 11 томах

щупка

ЩУ́ПКА, и, ж., діал. Щіпка.

Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупка — ЩУ́ПКА². ЩУ́ПКА, и, ж., діал. Щіпка. Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. щупка — -и, ж., діал. Щіпка. Великий тлумачний словник сучасної мови