1. Словник української мови у 20 томах

щупка

ЩУ́ПКА².

ЩУ́ПКА, и, ж., діал.

Щіпка.

Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щупка — -и, ж., діал. Щіпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. щупка — ЩУ́ПКА, и, ж., діал. Щіпка. Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (Тулуб, Людолови, І, 1957, 272). Словник української мови в 11 томах