щупленький
ЩУПЛЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до щу́плий.
Хазяйка Юлія Кирилівна сиділа за здоровецьким самоваром, неначе за твердинею, й виглядала звідтіля. Щупленька, невеличка на зріст та утла, з ясними очками, вона була в ясному легенькому убранні (І. Нечуй-Левицький);
З дзеркала дивиться на неї таке собі непримітне, кирпате, щупленьке дівчисько (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щупленький — щупле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- щупленький — -а, -е. Пестл. до щуплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щупленький — ЩУПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щу́плий. Хазяйка Юлія Кирилівна сиділа за здоровецьким самоваром, неначе за твердинею, й виглядала звідтіля. Щупленька, невеличка на зріст та утла, з ясними очками, вона була в ясному легенькому убранні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах