1. Словник української мови в 11 томах

ярітися

ЯРІ́ТИСЯ, і́ється. недок. Те саме, що ярі́ти¹.

Були темно; тільки десь-десь на шпилях горбів або на стрімких берегах ярівся сніг синюватим фосфоричним блиском (Фр., III, 1950, 296);

Мухтаров відхилився до вікна, за яким уже ярівся ранок (Ле, Міжгір’я, 1953, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярітися — див. блищати; сердитися Словник синонімів Вусика
  2. ярітися — [йар’ітиес'а] -р'ійеіц':а (світити) Орфоепічний словник української мови
  3. ярітися — ЯРІ́ТИСЯ, і́ється. недок. Те саме, що ярі́ти¹. Були темно; тільки десь-десь на шпилях горбів або на стрімких берегах ярівся сніг синюватим фосфоричним блиском (І. Франко); Мухтаров відхилився до вікна, за яким уже ярівся ранок (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. ярітися — ярі́тися дієслово недоконаного виду світити Орфографічний словник української мови
  5. ярітися — -іється, недок. Те саме, що яріти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ярітися — ГОРІ́ТИ (виділятися яскравим, перев. червоним, кольором), ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ЯРИ́ТИСЯ, ЯРІ́ТИ, ЯРІ́ТИСЯ, ЖАРІ́ТИ, ЖЕ́ВРІТИ, ЖЕ́ВРІТИСЯ, ВОГНІ́ТИ поет. Словник синонімів української мови