яєчник
ЯЄ́ЧНИК¹, а, ч., анат. Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини.
У марени, яка населює ділянки із швидкою течією наших південних рік, отруйливі бувають яєчники під час визрівання статевих клітин, а також ікра (Наука.., 7, 1956, 27).
ЯЄ́ЧНИК², а, ч., бот., діал. Боровик королівський.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яєчник — ЯЄ́ЧНИК¹, а, ч., анат. Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини. Словник української мови у 20 томах
- яєчник — яє́чник 1 іменник чоловічого роду статева залоза яє́чник 2 іменник чоловічого роду боровик діал. Орфографічний словник української мови
- яєчник — I -а, ч., анат. Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини. II -а, ч., бот., діал. Боровик королівський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яєчник — Жіноча запліднювальна (статева) залоза; переважно парна; виробляє яйцеклітини; в хребетних також статеві гормони. Універсальний словник-енциклопедія
- яєчник — Яє́чник, -ка; -ники, -ків (анат. ovarium) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)