яєчник
яє́чник
I -а, ч., анат.
Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини.
II -а, ч., бот., діал.
Боровик королівський.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яєчник — ЯЄ́ЧНИК¹, а, ч., анат. Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини. Словник української мови у 20 томах
- яєчник — яє́чник 1 іменник чоловічого роду статева залоза яє́чник 2 іменник чоловічого роду боровик діал. Орфографічний словник української мови
- яєчник — Жіноча запліднювальна (статева) залоза; переважно парна; виробляє яйцеклітини; в хребетних також статеві гормони. Універсальний словник-енциклопедія
- яєчник — Яє́чник, -ка; -ники, -ків (анат. ovarium) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- яєчник — ЯЄ́ЧНИК¹, а, ч., анат. Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини. Словник української мови в 11 томах