єсть
ЄСТЬ¹ , рідко. Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти.
Роман гукнув на жінку, щоб виймала з бодні гроші… Та всі, які єсть!.. (Коцюб., І, 1955, 106).
ЄСТЬ² , виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін.
[Нагар:] Передай комісарові, що ми підготуємо все. Іди. [Фронтовик:] Єсть. (Вийшов) (Корн., І, 1955, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єсть — Чи властиве українській мові слово єсть? У словниках його немає, а письменники вживають. Ось, наприклад, з твору Павла Тичини: “Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- єсть — єсть 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бу́ти незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови