іконопис

ІКО́НОПИС, у, ч. Галузь релігійного живопису.

Твори іконопису були дуже поширені на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 526);

// Мистецтво малювання ікон.

Чи не один із перших у Західній Україні Франко порушує питання наукового вивчення старого українського іконопису, його високої естетичної цінності (Мист., 4, 1956, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконопис — іко́нопис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. іконопис — -у, ч. Галузь релігійного живопису. || Мистецтво малювання ікон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іконопис — Іко́нопис, -су, -писові (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)