іконопис
ІКО́НОПИС, у, ч. Галузь релігійного живопису.
Твори іконопису були дуже поширені на Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 526);
// Мистецтво малювання ікон.
Чи не один із перших у Західній Україні Франко порушує питання наукового вивчення старого українського іконопису, його високої естетичної цінності (Мист., 4, 1956, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me