імпульс
І́МПУЛЬС, у, ч.
1. Внутрішній поштовх, спонукання до якої-небудь дії.
Ціла балада [«Причинна»] вилилася у Шевченка з одного імпульсу, з одного сильного душевного настрою (Фр., XVI, 1955, 269);
Вона була дівчина на свій вік розумово незвичайно розвинена, повна імпульсів і жадоби до науки й діла (Коб., III, 1956, 129);
Вона хотіла круто повернутись і йти назад… Але, скоряючись якомусь.. імпульсові, жінка не повернулась (Донч., III, 1956, 429).
2. фізл. Раптове й короткочасне збудження в нервових елементах, зумовлене їх подразненням і спрямоване на виконання певних дій.
Нервова система подає імпульси для скорочення м’язів (Шк. гігієна, 1954, 67);
Нервові імпульси, що надходять до кори головного мозку при скороченні м’язів, підвищують її збудливість (Метод. викл. анат.., 1955, 75).
3. фіз. Кількість руху, яка дорівнює добуткові маси тіла на його швидкість.
∆ Електри́чний і́мпульс — короткочасний стрибок електричного струму або напруги в електричному колі.
Велике значення для технічного прогресу в металообробці мав застосування ультразвуку і потужних електричних імпульсів (Рад. Укр., 6.I 1963, 1).
Значення в інших словниках
- імпульс — імпульс, род. імпульсу (від лат. impulsus – удар, поштовх) сигнал із різким наростанням інтенсивності й наступним різким поверненням до базової величини. Фізико-технічний словник-мінімум
- імпульс — Поштовх; (зовнішній) заохота, заохочення, спонука, стимул; (внутрішній) поривання, порив. Словник синонімів Караванського
- імпульс — [імпул'с і іимпул'с] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- імпульс — Импульс — impulse, momentum, pulse — *Іmpuls — 1) Поштовх до дії. 2) Кількість руху (добуток маси на швидкість); І. с и л и добуток сили на час її дії. 3) І. Гірничий енциклопедичний словник
- імпульс — Відрух, побудка, спонука, поштовх, див. мотив Словник чужослів Павло Штепа
- імпульс — -у, ч. 1》 Внутрішній поштовх, спонукання до якої-небудь дії. 2》 Швидкий (короткочасний) стрибок значення якої-небудь величини. 3》 Електричний сигнал у вигляді напруги або струму заданої форми. 4》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імпульс — рос. импульс (від латин. impulsus — удар, поштовх) — поштовх до дії. Eкономічна енциклопедія
- імпульс — і́мпульс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- імпульс — і́мпульс (від лат. impulsus – удар, поштовх) 1. Поштовх до дії. 2. Форма збудження в нервових волокнах, яку спричинює будь-яке подразнення. 3. Кількість руху (добуток маси на швидкість); ¤ І. сили – добуток сили на час її дії. 4. І. Словник іншомовних слів Мельничука
- імпульс — Векторна фізич. величина, що характеризує рух тіла; кожне рухоме тіло має і., рівний добуткові його маси і швидкості; зміна і. тіла (системи тіл) — як його значення, так і напрямку, — вимагає дії зовнішніх сил. Універсальний словник-енциклопедія
- імпульс — І́мпульс, -су; -си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)