інструментовка
ІНСТРУМЕНТО́ВКА, и, ж., муз., літ. Те саме, що інструментува́ння.
Особливим багатством краси й колориту відзначається інструментовка симфонії (Мист., 1, 1959, 29);
Майбутній композитор.. вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, .. інструментовку (Мист., 1, 1969, 11);
Щодо ритмічної інструментовки вірша Тичини, то хочеться відзначити тонкий музикальний слух автора, який не пропустить жодної фальшивої ноти (Рад. літ-во, 7, 1967, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інструментовка — Виклад музичного твору для виконання певним інструментальним або вокально — інструментальним складом оркестру (напр., симфонічним, духовим, камерним, естрадним, народним та ін.) або камерним ансамблем (тріо, квартетом, квінтетом і т.д.). Словник-довідник музичних термінів
- інструментовка — інструменто́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інструментовка — • інструментовка - звукова організація худож. мови. Найчастіше термін вживається в віршознавстві. Осн. елементи 1. — повтори приголосних (алітерація) і голосних звуків (асонанс), слів (анафора, епіфора), частин речення (ізоколон). Особливості І. Українська літературна енциклопедія
- інструментовка — -и, ж. 1》 Те саме, що інструментування (у 1 знач.). 2》 Процес конкретного втілення в темброве забарвлення твору, задуманого для оркестру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інструментовка — інструменто́вка, інструментува́ння 1. Розподіл голосів музичного твору між інструментами оркестру, камерного ансамблю тощо. 2. Перекладення для оркестру (ансамблю) музичного твору, написаного для іншого складу або інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука