1. Українська літературна енциклопедія

інструментовка

інструменто́вка

• інструментовка

- звукова організація худож. мови. Найчастіше термін вживається в віршознавстві. Осн. елементи 1. — повтори приголосних (алітерація) і голосних звуків (асонанс), слів (анафора, епіфора), частин речення (ізоколон). Особливості І. вивчає фоніка. Див. також Анаграма, Звуконаслідування.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструментовка — Виклад музичного твору для виконання певним інструментальним або вокально — інструментальним складом оркестру (напр., симфонічним, духовим, камерним, естрадним, народним та ін.) або камерним ансамблем (тріо, квартетом, квінтетом і т.д.). Словник-довідник музичних термінів
  2. інструментовка — інструменто́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інструментовка — -и, ж. 1》 Те саме, що інструментування (у 1 знач.). 2》 Процес конкретного втілення в темброве забарвлення твору, задуманого для оркестру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інструментовка — інструменто́вка, інструментува́ння 1. Розподіл голосів музичного твору між інструментами оркестру, камерного ансамблю тощо. 2. Перекладення для оркестру (ансамблю) музичного твору, написаного для іншого складу або інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інструментовка — ІНСТРУМЕНТО́ВКА, и, ж., муз., літ. Те саме, що інструментува́ння. Особливим багатством краси й колориту відзначається інструментовка симфонії (Мист., 1, 1959, 29); Майбутній композитор.. вивчає: сольфеджіо, аналіз музичних форм, .. інструментовку (Мист. Словник української мови в 11 томах