їздовий

ЇЗДОВИ́Й, а, е. Признач. для їзди (у 1 знач.).

Їздові коні;

// у знач. ім. їздови́й, во́го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо).

Перше ніж стати листоношею, Михей орав і сіяв, був пастухом, сторожем, а згодом — їздовим: возив голову колгоспу (Зар., На.. світі, 1967, 20);

По тилах ішла чистка за чисткою. У піхоту забрали кухарів, писарів, їздових, старшин (Гончар, III, 1959, 113).