їздовий
їздови́й
-а, -е.
Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні.
|| у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їздовий — [йіздовий] м. (на) -вому /-доув'ім, мн. -доув'і Орфоепічний словник української мови
- їздовий — їздови́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- їздовий — ЇЗДОВИ́Й, а, е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні; // у знач. ім. їздови́й, во́го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо). Словник української мови в 11 томах