1. Орфоепічний словник української мови

їздовий

їздови́й

[йіздовий]

м. (на) -вому /-доув'ім, мн. -доув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їздовий — їздови́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. їздовий — -а, -е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні. || у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. їздовий — ЇЗДОВИ́Й, а, е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні; // у знач. ім. їздови́й, во́го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо). Словник української мови в 11 томах