їздовий
їздови́й
[йіздовий]
м. (на) -вому /-доув'ім, мн. -доув'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їздовий — їздови́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- їздовий — -а, -е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні. || у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
- їздовий — ЇЗДОВИ́Й, а, е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні; // у знач. ім. їздови́й, во́го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо). Словник української мови в 11 томах