1. Словник української мови в 11 томах

хвалько

ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Хвалькувата людина; хвастун.

Поки хвалько нахвалиться — будько набудеться (Укр.. присл.., 1955, 171);

Який той Матій дурний — а хвалько!.. (Фр., І, 1955, 118);

[1-й парубок:] Хвалився мені один товариш, що ніби покохала його дівчина, та ще й неабияка, а баришня, ну тільки мені здається, що він великий хвалько та ще й брехун!.. (Кроп., II, 1958, 442);

[Часник:] У нього завжди була одна порча і зараз є: дуже любить вихвалятися, такий хвалько (Корн., П’єси, 1947, 284);

Каринський подумав, що перед ним неабиякий хвалько. Спитав не без іронії: — Ви такі певні цього? (Шовк., Інженери, 1956, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвалько — (той, хто любить хвастатися) хвастун, чванько, самохвал. Словник синонімів Полюги
  2. хвалько — хвалько́ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. хвалько — ЧВАНЬКО, хвастун, хваст, хвастик; жм. задавака, (зухвалий) фанфарон. Словник синонімів Караванського
  4. хвалько — I дериніс, дришігель, задавака, задавакуватий, задавачка, самохвал, самохвалець, цвеник, хвалістрант, хвальковитий, хвалькуватий, хваст, хвастик, хвастливий, хвастовитий, хвастун, хвастунець, хвастунчик, чванько, чваньковитий, чванькуватий II див. пихатий Словник синонімів Вусика
  5. хвалько — ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Той, хто любить хвалити себе, хизуватися, хвастати чим-небудь; хвастун. Поки хвалько нахвалиться – будько набудеться (прислів'я); Який той Матій дурний – а хвалько!.. (І. Словник української мови у 20 томах
  6. хвалько — -а, ч., розм. Хвалькувата людина; хвастун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хвалько — ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Словник синонімів української мови
  8. хвалько — Хвалько́, -ка́, -ко́ві; -льки́, -лькі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хвалько — Хвалько, -ка м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680. Словник української мови Грінченка