арешт

В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал., ЦЮ́ПА діал., ФУРДИ́ГА діал. рідше; ЦЕНТРА́Л заст., ЦЕНТРА́ЛКА заст. розм. (в дорев. Росії — центральна каторжна тюрма перев. для політичних в'язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТ заст., БУЦЕГА́РНЯ заст. розм., КАТАЛА́ЖКА заст. розм., ТЕ́МНА заст., ХОЛО́ДНА заст., ЧО́РНА заст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в'язнів). — Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в'язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); (Іван:) Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); — Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); — До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в'язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); — Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, — тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); — Я з фурдиги. — Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла (Ольга) в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); — Соцький! — гукнув суддя. — Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арешт — АРЕ́ШТ, у, ч. 1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину (В. Еллан-Блакитний); Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим (П. Козланюк). 2. юр. Словник української мови у 20 томах
  2. арешт — Аре́шт, -ту м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Словник української мови Грінченка
  3. арешт — аре́шт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. арешт — АРЕ́ШТ, у, ч. 1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину (Еллан, І, 1958, 198); Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  5. арешт — -у, ч. 1》 Взяття під варту кого-небудь. 2》 юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. Арешт майна — опис майна та оголошення заборони розпоряджатися ним. Арешт на вклад — припинення видачі грошей з рахунка вкладника. 3》 заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. арешт — рос. арест (від латин. arrestum — судова постанова) — 1. Найсуворіший запобіжний захід, який застосовують органи попереднього розслідування щодо обвинуваченого. Eкономічна енциклопедія
  7. арешт — Аре́шт, -ту, -тові; аре́шти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. арешт — 1. тимчасове позбавлення волі як запобіжний захід щодо підозрюваних у скоєнні правопорушення, аби вони не змогли ухилитися від судову, застосовується за санкцією прокурора чи суду; 2. Універсальний словник-енциклопедія