1. Словник синонімів української мови

арештант

В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув'язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: — ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець — усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). — Пор. кайда́нник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арештант — арешта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. арештант — Тюряжник, кримінальник, острожник, сов. зек, зека, с.г. кацетник, з. колодник, кайданник, сибіряка; (каторжанин) галерник. Словник синонімів Караванського
  3. арештант — В'язень, (вона) в'язнянка Словник чужослів Павло Штепа
  4. арештант — -а, ч. Той, хто перебуває під арештом; арештований, в'язень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. арештант — АРЕШТА́НТ, а, ч. Той, хто перебуває під арештом; арештований, в'язень. Арештанти мовчки виконали його [наглядача] наказ, і похід рушив .. на вулицю (І. Франко); Настя вперше зроду вступила до тюрми. Словник української мови у 20 томах
  6. арештант — арешта́нт: ◊ наговорити три купи арештантів набрехати; наговорити дурниць (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. арештант — I арештований, в'язень, заарештований, забраний (розм.), засуджений, ув'язнений II див. невільник Словник синонімів Вусика
  8. арештант — Арешта́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. арештант — АРЕШТА́НТ, а, ч. Той, хто перебуває під арештом; арештований, в’язень. Арештанти мовчки виконали його [наглядача] наказ, і похід рушив.. на вулицю (Фр., VI, 1951, 168); Настя вперше зроду вступила до тюрми. Словник української мови в 11 томах
  10. арештант — Арешта́нт, -та м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9. Словник української мови Грінченка