1. Словник синонімів української мови

багач

БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово — багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); — У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); — Якщо не візьметься (за будівництво) казна, — говорив уже Іван Тимофійович майже весело, — розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багач — (той, хто має багатство) багатир, багатій, у знач. ім. багатий, заст. дука, підсил. крез. Словник синонімів Полюги
  2. багач — бага́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. багач — див. БАГАТИР Словник синонімів Караванського
  4. багач — Дука, дукар, дукарка, дукач, глитай, заможний, куркуль, маєтний, статечний, статний, худібний, див. буржуй, товстосум Словник чужослів Павло Штепа
  5. багач — -а, ч. Той, хто має багатство (у 1 знач.); багата людина, багатій; прот. бідняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. багач — БАГА́Ч, а́, ч. Той, хто має багатство (у 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. багач — Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє. Багач примножує своє багатство, яке його діти потім розтринькають. Багач дуже загрібає, бо в сьому і му не знає. Багатий багатіє, хоч і не має знань. Багач їсть калач, а бідний і хліба не має. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. багач — див. багатий Словник синонімів Вусика
  9. багач — Бага́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -га́чу! -чі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. багач — БАГА́Ч, а́, ч. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Вовчок, І, 1955, 358); — Бачив... Словник української мови в 11 томах
  11. багач — Багач, -ча м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151. Словник української мови Грінченка