багач

Значення в інших словниках

1. багач — (той, хто має багатство) багатир, багатій, у знач. ім. багатий, заст. дука, підсил. крез. Словник синонімів Полюги
2. багач — бага́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. багач — Дука, дукар, дукарка, дукач, глитай, заможний, куркуль, маєтний, статечний, статний, худібний, див. буржуй, товстосум Словник чужослів Павло Штепа
4. багач — -а, ч. Той, хто має багатство (у 1 знач.); багата людина, багатій; прот. бідняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. багач — БАГА́Ч, а́, ч. Той, хто має багатство (у 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
6. багач — Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє. Багач примножує своє багатство, яке його діти потім розтринькають. Багач дуже загрібає, бо в сьому і му не знає. Багатий багатіє, хоч і не має знань. Багач їсть калач, а бідний і хліба не має. Приповідки або українсько-народня філософія
7. багач — див. багатий Словник синонімів Вусика
8. багач — БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Словник синонімів української мови
9. багач — Бага́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -га́чу! -чі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. багач — БАГА́Ч, а́, ч. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Вовчок, І, 1955, 358); — Бачив... Словник української мови в 11 томах
11. багач — Багач, -ча м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151. Словник української мови Грінченка