1. Словник синонімів української мови

басувати

ГАРЦЮВА́ТИ (про коней — грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник); Кінь гарний, расовий, басує, що й не вдержиш (М. Коцюбинський); Хороші в мене коні.. грають на припоні (А. Малишко); Кінь вигравав, ставав дибки, а з-під його копит сипались жмутами страшні блискавки (І. Нечуй-Левицький); Веде (Йонька) жеребця. А він вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); Під гаківницями гопцюють коні (Словник Б. Грінченка).

ГАРЦЮВА́ТИ (на кому — їхати верхи, демонструючи зграбність, вміння), БАСУВА́ТИ на кому, ВИГРАВА́ТИ на кому, ким, ВИБАСО́ВУВАТИ на кому, ГРА́ТИ ким, ГЕРЦЮВА́ТИ на кому, діал. Кавалеристи гарцювали на розкішних скакунах (О. Ільченко); Козаки на конях жваво басували (П. Грабовський); Збоку їхали офіцери, виграючи на баских конях (І. Нечуй-Левицький); Цигани хвацько вигравали кіньми (З. Тулуб); Назустріч ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басувати — басува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. басувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). || Баско, жваво їхати верхи; гарцювати. 2》 перен. Бігати підскакуючи, стрибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басувати — БАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). Кінь басує, – от-от річку. От... от... перескочить (Т. Шевченко); – Попустіть поводи, – кричить [Прокіп Іванович] на конюхів. – Дайте волю, нехай басує! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. басувати — див. бігати; говорити; пустувати Словник синонімів Вусика
  5. басувати — Басува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. басувати — БАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). Кінь басує, — от-от річку. От… от… перескочить (Шевч., І, 1951, 249); — Попустіть поводи, — кричить [Прокіп Іванович] на конюхів. — Дайте волю, нехай басує! (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. басувати — Басувати, -сую, -єш гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23. Словник української мови Грінченка